Стус Василь Семе́нович Стус народився 6-го січня 1938 року в селі Рахнівка, Гайсинського району, що у Вінницькій області. Видатний український поет, перекладач, письменник, знавець літератури та активіст. Один із представників українських шістдесятників. Посмертно став лауреатом Державної премії імені Т. Шевченка у 90-му році, визнаний також по смерті Героєм України у 2005 році.
За свої погляди щодо необхідності ідентифікації й розвитку національної українскої культури був переслідуваним радянською владою, твори його були під цензурою, а Василя Степановича засудили до тривалого позбавлення волі, де поет і помер.
Сім'я Стусів переїхала у місто Сталіно (тепер Донецьк), щоб уникнути колективізації. Василь навчався Донецькій школі № 265 і отримав срібну медаль за навчання. Потім вступив у педагогічний інститут міста Сталіно, де закінчив навчання з черовним дипломом. Після ВУЗу працював як вчитель, пізніше - служив у радянській армії. Ще пізніше поїхав у Київ на аспірантуру.
У вересні 1965-му під час прем'єри «Тіні забутих предків» у Києві взяв участь у протесті, який був першим масовим протестом проти арештування української інтелігенції у поствоєнному радянському союзі. За цей вчинок його було відраховано від навчання в аспірантурі.
Після відрахування брався за тимчасову роботу. Так він працював з 1965-го до 1972-го року. В цей час за поетом активно слідкували агенти КДБ.
У 1965-му одружився. Наступного року в подружжі народився син Дмитро.
Василя Стуса неодноразова заарештовували та навіть відправили у табір, який і став останнім прихистком за життя. За свої незмінні погляди Василь Семенович був жорстоко переслідуваний радянською владою.
Помер Василь Семеновия 4-го вересня 1985 року у таборі ВС-389/36-1 біля села Кучино.
- 19 переглядів