Ви є тут

Натхненна гуцулами: у Коломиї презентували виставку польської мисткині Дороти Сак

Ірина Зотова

У Коломиї на Прикарпатті в Національному музеї відкрилась виставка «Панни. Мадонни. Гуцулки». Автор експозиції –  польська мисткиня, професорка Академії образотворчого мистецтва ім. В. Стшемінського в Лодзі Дорота Сак.

Виставка складається із 9 монументальних костюмів – своєрідними філософсько-поетичними образами українських горян, інформують Franyk.city  з посиланням на "НТК". 

Польська дослідниця полюбляє відвідувати Карпати. Вони і надихнули її на створення колекції.

Проект навіяний гуцульською тематикою. А основна тема, яка, до речі, вже досить тривалий час хвилює мисткиню – пошук ідентичності сучасного європейця та відповідь на завжди актуальне питання: «Хто ми?».

І тут слід зауважити, що у вияві самоідентичності, приналежності до того чи іншого культурного кола, мода була і завжди буде є важливим елементом.  Її «мова» є зрозумілою для досить широкої аудиторії. Водночас вона є тим простором, що уміло єднає різні покоління.

Дорота Сак є  польською мисткинею, педагогом, науковцем, громадсько-культурним діячем та професором академії образотворчих мистецтва ім. В. Стшемінського в Лодзі.

Та попри те, що вона є полькою за національністю, з гуцульською культурою знайома ще з дитинства. Якось мала нагоду побачити експонати цієї культури у Краківському музеї. Тоді ж вони зачарували її. Проте відвідати Карпати випала можливість тільки в 2007 році. Життя і культура горян надихнула дизайнерку на створення колекції гуцульських вбрань.

Свою експозицію Дорота Сак презентувала вже у Самборі та Львові. Двічі демонструвала колекцію у Польщі.

А в Україні  - Національний музей народного мистецтва гуцульщини та покуття в Коломиї –це  третій заклад, де мисткиня представляє свої роботи.

Цікаво, що після кожної виставки в Україні, дизайнера доповнює її новими образами або ж автентичними гуцульськими деталями.

Так на першій виставці у Самборі було представлено лише 4 моделі.  Тоді це, насамперед, була праця з формою та текстурою. У тих моделях було мало автентичних гуцульських акцентів. Вже згодом з’явились китиці, в’язані елементи та різноманітна тканина.