Знати історію своєї Батьківщини то одне, пам’ятати її – зовсім інше. У традиціях багатьох країн заведено влаштовувати масштабні події на честь важливих днів в історії чи відкривати монументи та пам’ятники тим людям, які багато чим пожертвували заради щасливого майбутнього рідної держави. Україна, в тому числі Івано-Франківськ – не виняток. Детальніше читайте на Franyk.city.
В історії нашої держави, напевно, існує стільки пам’ятних днів, скільки не існує в жодної іншої. Це й не дивно, адже під час тотального поневолення країни, непостійної правлячої верхівки, плюралізму політичних партій та їхніх поглядів, збройних конфліктів та національно-визвольних змагань траплялося чимало таких події, не пам’ятати про які було б соромно.
Одним із найскладніших періодів «виживання» України були 60-ті роки ХХ століття. Тоді серед представників української інтелігенції значного поширення набув дисидентський рух. Чимало його представників закінчили своє життя трагічно, саме тому заслуговують на те, щоб про них пам’ятали. Деякі із них – уродженці Прикарпаття. Тут турбуються про те, аби імена важливих особистостей не були загублені в архівах.
В Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку відомій дисидентці, одній із членів Української гельсинської групи Оксані Попович. Розміщено пам’ятну дошку на вулиці Молодіжній, 50, де жінка провела тривалий період свого життя. Відкриття подібних пам’ятних місць відбуваються у межах програми «Івано-Франківськ – місто героїв». Дошка Оксани Попович особлива, адже вона – сота, ювілейна.
Ініціаторами відкриття цієї анотаційної дошки стала Мала академія наук, яка подала відповідне звернення до керівництва. Це не може не тішити, адже до проектів долучається все більше і більше молодих людей. І роблять вони це не тому, що сказали вчителі чи наукові керівники, а тому, що розуміють усю важливість подій минулого.
