Наші люди – найталановитіші. Навіть зі зламаного годинника можуть творити цілі картини. Як механізми отримали друге життя на полотнах франківського художника – читайте на Franyk.city.
Він працює прости охоронцем у магазині. Проте, за порогом супермаркету – він митець. Вдома всі стіні увішані чудернацькими картинами. На звичайних дошках з’являються візерунки, викладені із циферблатів, стрілок та навіть гвинтиків.
Зараз на виготовлення абстрактної картини із душею уходить декілька днів. Проте, майстер зізнається, що за одним полотном стоять години кропіткої праці. Всі годинники розбираються, детально чистяться. Їхні деталі, неначе елементи у пазлі, згодом стають частинами картини.
За словами художника, спочатку на творення лише одного полотна могло піти більше тижня. Так, вечори після роботи проходили у пошуку сировини та розборці годинників. Зараз матеріали для картин навіть не приходиться шукати: їх зазвичай приносять всі, хто дізнається про нестандартне хобі. Годинники зазвичай приходять несправні, радянського виробництва. Проте, за словами майстра – це не грає ключової ролі, адже головна мета не колекціонувати механізми, а розбирати та творити картини.
Перша, хто побачив незвичайні роботи – була дружина художника. Саме вона критикувала картини, намагалася допомогли у підборі тих чи інших елементів.
Тепер жінка допомагає у пошуку матеріалів. Вона розповідає, що часто питає в друзів, чи не має хтось старих годинників. Так і створюють родиною картини.
Ідея картин із механізмів – не нова, проте для нас є гарним прикладом не тільки креативу та творчості, а й екологічного способу життя. Старі годинники не йдуть на сміттєзвалище, а перетворюються у картини, тим самим зменшуючи навантаження на полігони.
- 12 переглядів
