Здається, ще вчора вони були веселими та безтурботними дітьми, що люблять своїх батьків, а сьогодні стали замкнутими, дратівливими та мама з татом наче стали для них найлютішими ворогами. Знайти спільну мову з підлітком буває дуже складно навіть в тих сім’ях, де від початку стосунки складалися добрі. Що ж говорити про дітей, які з дитинства не ідуть на контакт та проявляють свій характер?
Психологи дають загальні рекомендації батькам, як налагодити стосунки з підлітками. Але попереджають, що цей процес не легкий та універсальних порад тут бути в принципі не може. Потрібно довіряти своїй інтуїції, прислуховуватися та приглядатися до своєї дитини та діяти відповідно до ситуації. Адже кожна людина – унікальна, а виховання дітей в такому віці можна порівняти з делікатним та складним танцем. Перерахуємо основні поради на franyk.city.
В чому складність?
Деколи здається, що підлітки спеціально випробовують терпіння батьків, роблячи усе наперекір. Насправді вони просто переживають величезне навантаження і не знають, як з ним впоратися. Щоб хоч трошки зрозуміти свою дитину, що виросла, варто згадати себе в її віці. Про що ви тоді переживали, що вас турбувало? Як ви реагували на будь-які неприємності, навіть дрібниці? А тепер зрозумійте, що подібні думки виникають тепер у вашої дитини.
І хоч сьогодні світ став іншим, діти від цього не змінились. Вони такі ж ранимі, чутливі, а інформаційне навантаження ззовні та тиск зі сторони однолітків та дорослих стали набагато більшими. В цей період підлітки переживають:
- зміну свого тіла, воно, здається, виходить з-під контролю, змінюється, росте, покривається прищами, волоссям та зводить їх з розуму своїми непередбачуваними реакціями;
- гормональні збої та перебудову організму на всіх рівнях;
- втрату контролю над своїми емоціями, почуттями, вони стають занадто ранимі та готові розплакатися від будь-якої неприємності;
- їх лякає зовнішній світ, адже зовсім скоро їм доведеться стати дорослими та відповідати за свої дії, будувати долю, кар’єру, сім’ю і вони часто почувають себе неготовими до цього;
- їм потрібна допомога, щоб розібратися з усіма проблемами, що звалились на них, а підтримки від батьків вони не відчувають і не знають, як попросити про допомогу дорослих;
- тиск з боку однолітків іноді виявляється надмірним – глузування, знущання, критика, відверта агресія, впоратися з якими наодинці здається неможливим;
- величезна кількість інформації, що надходить з оточуючого світу, обробити яку не завжди вдається адекватно та своєчасно тощо.
Діти бувають різними. Одним батькам пощастило більше і їм вдається з дитинства налагодити добрий контакт з донькою або сином і в підлітковому віці залишається тільки дати їм можливість подорослішати, не втративши довіри. Інші страждають з пелюшок від складного характеру і в підлітковому віці переживають справжню стихію в дії, не знаючи як їй протистояти і що з нею робити.
Тому навіть психологи не здатні дати універсальні поради і написати просту інструкцію по управлінню підлітком. Якщо для одних якась порада виявиться вдалою, то в іншій сім’ї ті ж дії та розмови приведуть тільки до загострення ситуації. Кожним батькам доведеться дуже акуратно рухатися та впоратися з тими труднощами, які виникають. Це можна порівняти з прогулянкою по мінному полю.
Діти чи дорослі?
Складно повірити, але ще якихось 200-300 років тому в 12 років дівчат уже віддавали заміж, а хлопчики ставали чоловіками, адже їх вважали вже дорослими. І тільки в XIX столітті до даного віку стали відноситися інакше. Медики пояснили, що в організмі людини в цей час відбуваються складні гормональні, фізичні та психологічні зміни.
По суті, людина набуває поступово дорослого тіла, але думати та приймати рішення, бути відповідальною та далекоглядною ще не може. В цьому і полягає основна проблема – дітям здається, що вони вже все розуміють і можуть бути самостійними, сприймають себе дорослими, а батьки бачать в них маленьких дітей, яких треба оберігати від різних бід та небезпек навіть ціною власного життя.
Але варто зрозуміти, що те, як людина пройде цей складний період, вплине на все її подальше життя. Від того, як дитина навчиться справлятися з різними труднощами, чи знайде спільну мову з батьками та підтримку з їх боку, залежить багато в чому її доля. В важливо в цей час знаходити ту тонку межу, яка розділяє турботу та свободу. Як дітям, так і батькам, необхідно багато чому навчитися та прийняти нові правила, нові стосунки.
Завдання підліткового віку
Підлітки стають дорослими не в один день. Це тривалий та складний шлях, який зазвичай починається в 12 років і закінчується в 17. Хоча, поглянувши навколо, ми можемо помітити, що багато начебто дорослих людей досі не вийшли з цього складного періоду і наче застряли в ньому.
Перед дітьми в цей час постають серйозні завдання:
- Їм необхідно навчитися бути відповідальними, приймати власні рішення та відповідати за наслідки.
- Зберегти тісний зв’язок з батьками і родичами, але при цьому стати самостійними та незалежними людьми.
- Знайти баланс між вимогами суспільства та оточення, і власними побажаннями, мріями, талантами та устремліннями.
- Знайти своє місце в житті, визначитися з тим, куди вони будуть рухатися далі.
- Впоратися із занепокоєнням та переживаннями, що їх зараз переповнюють. Оволодіти навичками самоконтролю.
- Навчитися вирішувати щоденні та деколи складні проблеми, питання, робити багато різних дій самостійно.
В цей час батьки повинні бути поруч, встановлювати та підтримувати певні межі, поки підліток живе в їх будинку, бути напоготові та підтримувати в разі невдач. Але дайте своїм малюкам, що підросли, стати самостійними, вилетіти з гнізда та відчути свободу та незалежність. Тільки так вони зможуть стати достойними членами суспільства. Відпустити дитину важко, але це потрібно вам всім!
Чи є небезпека?
Багато батьків занадто сильно переживають за свою дитину і через це тільки погіршують ситуацію, максимально підсилюючи контроль. Адже дорослі чудово знають, чим небезпечний оточуючий світ та які трагедії та біди можуть підстерігати їх дітей за найближчим кутом. Від таких думок іноді можна зійти з розуму, що часто і призводить до загострення конфліктів в домі. Адже підлітки хочуть жити своїм життям, а батьків мучить дикий страх за своїх дітей.
Але з цим треба впоратися. Якщо ви не можете самостійно приборкати свої почуття та переживання, зверніться по допомогу до психолога та навчіться заспокоюватися. А щоб легше прийняти дорослішання своєї дитини, згадайте себе та своє життя в цьому віці. Так, вас теж підстерігало багато небезпек та бід, але частина з них вас обійшла стороною, а з іншими ви успішно впоралися. Так буде і з вашими дітьми.
Зрозумійте, що обмежити їх від життя ви не зможете. Потрібно просто дати розвиватися подіям своїм ходом. Крім того, ви же їх виховували і раніше, з дитинства пояснювали, чого не можна робити, вчили основам безпеки на вулиці, як себе поводити серед незнайомих людей, своїм прикладом показували, як досягати бажаного та справлятися з труднощами. Повірте, вони все засвоїли і в потрібний момент проявлять логіку та кмітливість. Вони впораються!
Ніхто не застрахований від помилок, їх будуть робити і ваші діти. Їх робите і ви, навіть ставши дорослими. Але це життя і потрібно його сприймати адекватно. Закривши свою дитину вдома на ключ, ви не досягнете нічого доброго. Підліток просто втече з дому.
Звичайно, існує велика небезпека того, що саме в підлітковому віці починаються різні проблеми з законом, наркотиками, ранніми вагітностями тощо. Але потрібно розуміти, що якщо ви займалися вихованням своєї дитини з ранніх років, то нічого критичного з ними не повинно статися і зараз.
Поміняйте своє відношення
Коли дитина вже стала підлітком, треба дещо змінити ваші стосунки. І хоч вона ще залишається не до кінця самостійною та дорослою, але їй вже потрібно набагато більше свободи в діях. Не варто протистояти цьому та чинити опір.
Достатньо встановити тільки певні правила, яким та повинна відповідати. Адже дитина поки живе в вашому домі і ви її годуєте. Тому в неї повинні бути і обов’язки, і підліток має притримуватися певних норм поведінки в домі, на рівні з усіма. Але знизьте свій контроль до мінімуму, не тероризуйте її зайвими питаннями, настановами.
Дайте їй зробити свої помилки та навчитися на них. Це боляче, це важко, але це необхідна частина процесу дорослішання. Зрозумійте, що ви навіть зараз також часто допускаєте помилки на роботі, у стосунках з чоловіком/жінкою, дитиною або батьками, не все робите ідеально. Але це ваше життя і ви навряд чи хотіли би, щоб ним хтось керував.
Також треба прийняти і агресію дитини. У неї зараз вирують гормони і це не перебільшення. Не сприймайте все сказане підлітком занадто близько до серця. Коли він заспокоїться, то пошкодує про сказані слова навіть без ваших повчань та пояснень. Іноді їх просто треба залишити одних і дати можливість впоратися з емоціями, що їх переповнюють.
А ось будь-який тиск з боку батьків та жорсткий контроль, відношення до підлітка як до маленької та дурненької дитини як раз і призведе до протилежного ефекту. Саме після такого тиску вони ідуть з дому або повністю закриваються у собі, роблять дурниці тільки з почуття протиріччя.
Допоможіть прийняти нове тіло
Не треба думати, що тілесні зміни хвилюють тільки дівчат. У хлопчиків в цей період проблем з самоприйняттям не менше. Вони ростуть, у них з’являються вторинні статеві органи, відбувається сексуальний розвиток та дорослішання. І багатьох це лякає, навіть якщо вони з вигляду цього не показують.
Підліток намагається приборкати своє тіло, контролювати прищі на обличчі, внутрішні незрозумілі бажання тощо. Дівчата переживають з приводу своєї ваги, можуть перестати їсти. Часто підлітки змінюють свій зовнішній вигляд, починають експериментувати, фарбувати або стригти волосся, вибирають дивний одяг.
Але батькам важливо в цей період не висловлювати невдоволення, а приймати все як є. Повірте, якщо ваша дитина в новому образі виглядає жахливо, про це їй обов’язково хтось скаже. В решті решт, дома у вас є дзеркало! Декілька днів або тижнів ви можете потерпіти, але дитина зрозуміє, що їй підходить, а що ні, що подобається, а що неприйнятне і обере більш підходящий одяг та зачіску. Це все тимчасово і не на стільки важливо, як здається на перший погляд.
Якщо дитина дає вам можливість висловити свою думку, можете зробити це акуратно та спробувати підказати, як можна дещо покращити образ в той чи інший бік, зробивши легку корекцію. Адже у вас більше досвіду. Але якщо підліток не підпускає маму і не довіряє їй в цьому відношенні, то відійдіть в сторону і припиніть боротися проти рожевих або синіх пасм волосся на голові. Адже це не страшно.
Спілкування – все!
Не дивлячись на замкненість та дратівливість підлітка, батькам все одно необхідно підтримувати з ними спілкування. Не припиняйте розмовляти з дитиною, навіть якщо та чинить опір. Але тут потрібно відчувати тонку межу між моралізаторством та простим спілкуванням.
Не задавайте занадто багато питань, не вчіть їх жити і не сприймайте все сказане підлітком як привід відчитати його, покритикувати або нагадати про наступний перелік правил. Намагайтеся менше говорити самі та більше слухати дитину. Відчувши довіру та свободу, вони розкажуть набагато більше.
Спільні розваги
А щоб таке спілкування було більш розкутим та природнім, достатньо використати для цього підходящі ситуації. Наприклад, якщо вся сім’я вечором збирається за переглядом фільму, то дивіться деколи і серіали або кінострічки, що цікавлять вашу дитину. Дайте їй достатньо свободи в прийнятті такого рішення. І під час фільму на емоціях підліток сам почне говорити про своє відношення до тих чи інших ситуацій. Це чудовий спосіб дізнатися про його думки, плани, відношення до життя.
Також добре для налагодження спілкування з підлітком будь-які спільні заняття. Для цього можна відправитися в спільну подорож та завести легку невимушену розмову про щось стороннє, поки ви їдете в машині. Або можна організувати сімейні розваги, які подобаються всім. Тато та син можуть сходити на рибалку або пограти в баскетбол разом. Таким чином, ви підтримуєте емоційний зв’язок з дитиною та показуєте, що знаходитесь поруч та відкриті для спілкування.
Навчайте відповідальності
Саме в підлітковий період діти хочуть, щоб їх сприймали вже як дорослих та потребують максимальної самостійності. Але зверніть увагу на той факт, що вони часто підходять до цього питання вибірково. Гуляти скільки та з ким хочуть вони бажають самостійно, а займатися домашніми справами та самообслуговуванням – ні.
Це чудова нагода показати дитині всі сторони самостійності та відповідальності. Дайте їм частку свободи, в чому вони бажають, але покажіть, що це вимагає такого ж підходу і в домашніх справах. Зроблять свою частину дорослих обов’язків по дому, значить, зможуть насолодитися свободою і в особистих стосунках. Покажіть, що ви, як дорослий, знаходитесь в такому ж положенні та можете піти поспілкуватися зі своїми друзями тільки після того як виконаєте домашні обов’язки. Справедливі вимоги рідко сприймаються негативно, якщо пред’явлені в адекватній та спокійній формі.
Не забувайте про себе!
Більше всього в цей час дістається батькам. Стрес від того, що їх діти виросли, також виявляється занадто сильним. Комусь важко прийняти те, що дитина вже не така маленька та мила, як була раніше, хтось переживає всі труднощі від агресії та злості свого малюка та страждає від вразливих слів в свій бік. Батькам не легше пережити цей період та здається іноді, що сходиш з розуму.
Психологи радять не забувати про себе. Зрозумійте, що більшу частину конфліктних ситуацій ви погіршуєте, оскільки самі швидко стаєте роздратованими, злими та емоційними. Тому треба іноді давати дітям побути наодинці, а самим в цей же час привести свої почуття в порядок. Спробуйте заспокоїтися і тільки в такому стані підходити вже до вирішення тих питань, що виникають. Не нагнітайте атмосферу своїми емоціями.
Також не варто зациклюватися на тому, що підлітковий вік це серйозна проблема і ви не зможете з нею впоратися. Не забувайте про власне життя, свої потреби та побажання. Тільки відновлюючи сили, займаючись улюбленим хобі можна залишатися адекватними та щасливими. А у вихованні дітей це дуже важливо.
І постійно працюйте над собою. Саморозвиток, самоконтроль, вміння визнавати свої помилки та виправляти їх – чудові якості, над якими треба працювати щоденно, навіть якщо ви вже доросла людина.
Зверніться по допомогу
В крайніх випадках, коли ситуація виходить з-під контролю, пам’ятайте, що навколо є інші люди, здатні прийти на виручку. Дуже часто батьки та підлітки в силу різних причин не можуть знайти спільну мову та допускають помилки. Це нормально, всі ми люди.
Але не стидайтесь в такому випадку звернутися по допомогу, наприклад, до шкільного психолога, соціального працівника тощо. Дуже часто підліткам потрібна стороння людина, щоб виговоритися про те, що найбільше болить, та отримати дорослу пораду. А батькам нести величезний вантаж відповідальності буде легше, якщо розділити його ще з кимось.
- 35 переглядів
