Напередодні дня всіх закоханих, Українська православна церква вирішила піти на спростування того, що святий Валентин має будь-який стосунок до цієї гарної традиції, та є, так званим, «покровителем усіх закоханих». Саме так прийнято вважати майже по всьому світу. Про це повідомляє пресслужба УПЦ. Особливий наголос ставиться на те, що Українська православна церква вшановує не одного, а декількох святих на ім’я Валентин. Далі на franyk.city.
Найімовірніше те, що саме той святий, якій найчастіше згадується у світовій культурі, у нерозривному зв’язку з святом 14 лютого, є Валентином Інтерамським (Італійським). Він проживав в Італії, у місті Терні. Роки його життя припадали на трете сторіччя нашої ери. У 269 році його було страчено. Усі святі, які звершили свої подвиги до 1054 року, до розподілу у Західній Європі церков на Східну та Західну, стали шанованими православними святими. Відповідно пам’ять про святого Валентина вшановується і у православних традиціях і у католицьких. Однак це відбувається у різні дати. В католиків це – 14 лютого, але не за загальним календарем, а згідно «Римського мартирологу», якій містить місцеві пам’ятні дні. Ну а в православних цей день припадає на 12 серпня. Тож, згідно зауважень УПЦ, свято 14 лютого, а саме «День Закоханих», не співпадає з фактами реального життя людини, що відома під іменем святий Валентин.
Як утворився міф
Найпопулярніша легенда каже, що святий Валентин, не дивлячись на заборону тодішнього імператора Клавдія ІІ, таємно вінчав пари закоханих. Заборона виникла у зв’язку з впевненістю імператора у тому, що чоловіки, які не обтяжені стосунками, є набагато кращими воїнами. Але до цієї легенди вкралась помилка. Справа у тому, що за часів життя святого Валентина взагалі не існувало ніякого особливого обряду для вінчання у церкві. На той час церква вважала шлюб за законний, якщо його було укладено відповідно до громадянських законів. Він закріплювався спільним причастям та оголошенням перед усіма членами громади.
Вже пізніше, у 496 році святого Валентина було канонізовано. Це зробив Папа Геласій та присвятив 14 лютого як день пам’яті. Найімовірніше це було зроблено задля зменшення популярності язичницьких свят, які припадали на той період. Вони часто супроводжувались жертвоприношеннями. А згодом масова культура перетворила даний звичай на комерцію, адже не купити подарунка на День святого Валентина своїй половинці вважається великою провиною.
- 8 переглядів
